Історія солодких стаутів

Якщо вам подобається солодке, з невисокою гіркотою пиво, що володіє до того ж тонкими (а може і не дуже тонкими) нотами кави та шоколаду, то ви знайдете свій ідеал у вигляді солодкого стаута. Цей сорт, відомий також під назвами «молочний» або «вершковий», є традиційним британським стилем. Часто, хоча і не завжди, його варять з додаванням лактози, що не зброджується дріжджами і допомагає створити пиво з більшою насолодою в смаку і з більш щільним, багатим тілом. Варто зазначити, що цей сорт може бути зварений і без участі лактози. Менш популярна серед комерційних і домашніх пивоварів версія без лактози створюється з додаванням більшої кількості карамельних або кристалічних солодів. Незважаючи на те, що обидва варіанти відносяться до солодких стаутів, реальна солодкість в них істотно відрізняється.

Сучасна техніка варіння солодких стаутів бере початок з ранніх років дев'ятнадцятого століття, коли в темне пиво дійсно підмішувалось молоко, щоб зробити напій більш м'яким і поживним. Стаути виникли як розвиток портерів, а ті з'явилися на початку вісімнадцятого століття.
Однак термін «стаут» отримав використання вже в сімнадцятому столітті («stout» буквально перекладається з англійської як «міцний» або «щільний» в пивному контексті). Пивовари стали використовувати приставку «стаут» щоб підкреслити більш значну міцність, наприклад, використовувалось найменування «stout porter». У самостійний же стиль стаут ​​було виділено саме на початку дев'ятнадцятого століття.

В кінці дев'ятнадцятого століття практика змішування молока з стаутами і портерами стала повсюдною, оскільки це дозволяло виробникам характеризувати такий напій як здоровий і поживний. Серед британського робітничого класу тих років подібне пиво стало надзвичайно популярним в якості обіднього тонізуючого.

Одне з найбільш ранніх посилань щодо молочного стаута і використання лактози відноситься до 1875 року і пов'язане з пивоваром по імені Джон Генрі Джонсон. Він запатентував ідею пива, зробленого з ячменю, хмелю, сироватки і лактози, але так і не застав повного торжества свого задуму. Проте, інші пивовари скористалися цією ідеєю, і на початку двадцятого століття подібне пиво рекламувалося як відмінний відновлюючий засіб для будь-кого, хто має слабке здоров'я. Цікаво, що воно також рекламуволася з великим ентузіазмом як поживний тонік для годуючих матерів. Воно навіть прописувалося лікарями в рецептах аж до 50-х років минулого століття.

Перший сучасний комерційний зразок був зварений в 1907 році на пивоварні Mackeson, розташованої в Хайті, штат Кент. На оригінальній етикетці була зображена банка для молока і зазначено: «Кожна пінта містить стільки ж заряджаючих вас вуглеводів, скільки міститься в 10 унціях молока. Ідеальний підбадьорливий і стимулюючий напій для ревматиків, інвалідів та будь-яких робочих». Деякі з рекламних оголошень оперували навіть медичними рекомендаціями. Пізніше, в середині двадцятого століття, чіпляюча фраза «Це виглядає добре, добре на смак і їй-богу, робить Вас хорошим!» Стала основним рекламним слоганом. Інші пивоварні використовували такі характеристики, як «підбадьорливий», «ідеальний тонік» і «поживний».

Звичайно ж, твердження про те, що солодкі стаути є поживними, були абсолютно непереконливими хоча б тому, що молочний цукор не має тієї ж поживністі, що незбиране молоко. У 1946 році британська влада навіть прийняли закон, що забороняє використання терміну «молочний» при маркуванні пива через те, що це провокує виникнення помилкових уявлень у покупців. За межами Англії таких обмежень немає, так що цей термін прикрашає нині ярлики багатьох сортів стаута як в Америці, так і в інших частинах світу.