Методи карбонізації домашнього пива

Характерний звук при відкритті пляшки і легкий пар з горла пляшки з'являються завдяки вуглекислому газу. Процес насичення пива вуглекислотою називають карбонізацією. На заводах застосовуються спеціальні ємності - танки доброджування, в яких пиво бродить під високим тиском, але це дорога технологія. У домашніх умовах найпопулярнішим способом зробити пиво газованим є використання праймера - речовини, що містить цукор, яка в свою чергу викликає повторне бродіння.

Візуально визначити ступінь карбонізації пива можна за кількістю бульбашок в бокалі з тільки що налитим напоєм: чим більше бульбашок, і вони швидше піднімаються з дна вгору, тим сильніше пиво насичене вуглекислим газом. Другим непрямим показником є ​​висота пінної шапки, але на піну більше впливає якість солоду і затору, ніж карбонізація.

Можна штучно газувати домашнє пиво балоном з вуглекислотою (примусова карбонізація). Для цього потрібне спеціальне обладнання: кеги, фітінг, сам балон і редуктор. Також періодично установку доведеться заправляти вуглекислим газом.

Переваги методики: пиво виходить прозорим і без дріжджового осаду, а кеги простіше перевозити на далекі відстані. Недоліки - обладнання для газації недешеве і вимагає правильного використання, після розливу пива з кег в пляшки термін зберігання становить максимум пару тижнів.

Найпростіший і дешевий спосіб карбонізувати домашнє пиво - додати в відброджене сусло трохи цукрів, щоб викликати слабке повторне бродіння, в результаті з'явиться природний вуглекислий газ. Недолік - на дні пляшки утворюється дріжджовий осад, від якого не можна позбутися підручними засобами.

Як приготувати праймер для пива
Для газації зварене і переброджене пиво зливають з осаду в чисту бродильну ємність з попередньо доданим одним з 5-ти типів праймера.

1. Буряковий цукор або мед. Найдоступніший спосіб. Потрібно 7 грам цукру або 5 грам рідкого меду на 1 літр пива. Істотний недолік карбонізації цукром (медом) - у пива гарантовано з'явиться квасний бражний присмак.

2. Фруктоза. Являє собою цукор, отриманий з солодких фруктів, а не з буряка. Основна перевага карбонізації фруктозою - менше бражного присмаку. Правильне дозування - 8 грам на 1 літр пива.

3. Декстроза (глюкоза). Під двома різними назвами ховається одна речовина - декстроза є глюкозою в порошкоподібній формі. Карбонізація пива декстрозою (потрібно 8 грам на 1 літр) дає ще менше бражного смаку, ніж цукор і фруктоза.

Цукор, фруктозу і декстрозу можна засипати сухими прямо в пляшку, але, щоб не заразити пиво патогенними мікроорганізмами і прискорити бродіння, краще зробити сироп: змішати потрібну кількість праймера в грамах з такою ж кількістю води в мілілітрах, довести до кипіння, проварити 5-10 хвилин на слабкому вогні, знімаючи піну. Готовий сироп накрити кришкою, охолодити до кімнатної температури і внести в пиво.

4. Солодовий екстракт (концентрат). Продається в магазинах для пивоваріння, являє собою оцукроване і зварене сусло, з якого випарувалося максимум рідини. Краще використовувати не охмелений концентрат. Для газації 1 літра пива потрібно 9-12 грам екстракту (чим вища якість, тим менше). Бажане варіння сиропу за стандартною технологією (описана вище). Не дає сторонніх запахів і присмаків. Недолік - концентрат потрібно купувати окремо.

5. Молоде сусло. Найправильніший метод, зазвичай досвідчені пивовари під словом «праймер» розуміють саме карбонізацію пива суслом, оскільки в цьому випадку виходить чистий смак, а сам праймер легко зробити в домашніх умовах.

Технологія: на останніх хвилинах варіння (після внесення ароматного хмелю) 10% сусла зливають в чисту, простерилізовану ємність, наприклад, банку, герметично закривають і залишають в холодильнику. Після того як пиво відбродило, сусло вносять для карбонізації та перемішують.

Пиво з праймером закривають гідрозатвором на 30 хвилин для активізації бродіння, після цього напій розливають по пляшках, закупорюють пробками і переносять на дозрівання. Пивні дріжджі, що залишилися в суслі, викличуть повторне бродіння, яке наситить напій вуглекислим газом. Час карбонізації пива залежить від рецепта і бажаного ступеня газації, зазвичай це 14-35 днів.