Від мерцену до гарбузового пива. Що пити цієї осені.

Сезонність в пиві на стільки ж важлива, як і в одязі. Ви ж не одягаєте влітку шубу, а взимку сандалі? Ось і не пийте льодяний кисляк зимою, а імперський стаут в липні. Але осінь – пора року особлива. Ось рекомендації нашого клубу, що саме пити восени.

 

 

Мерцен

 

 

Фільтроване, без гірчинки. Що це у нас? Ні, не лагер. Це мерцен і брат його старший, бок. Два стилі пива, які чомусь не користуються особливою популярністю серед поціновувачів крафту. Можливо, тому що у них майже немає хмелевої гірчинки, або винувата їх міцність в 5,5 і вище градусів. Або зовсім невеликий інтерес з боку крафтових пивоварень.

До речі, на головному пивному фестивалі світу – Октоберфесті , колись наливали саме мерцен (сьогодні його замінив фестбір). М’який, майже без гіркоти профіль, тони ванілі,  хліба, трішки банану – все це про мерцен родом із Баварії. І мерцен (в перекладі – березневе), і бок в старі часи варились до весни через особливості температурного режиму, і споживались восени. Дивлячись на це пиво в бокалі, починаєш думати про покриті золотом дерева, затишний плед і дзвінке прохолодне повітря.

 

 

Бельгійське пиво 

 

 

Другий відмінний варіант акомпанементу до осені – це бельгійська пивна школа. При чому вибирати можна багато з чого, але зупинимось перш за все на дуббелі, блонді та сейзоні. Дуббель – темний, але при цьому прозорий, з нотами сухофруктів та паленого кондитерського цукру. Блонд  більш простіший і зрозуміліший – карамель, хлібні тони, іноді легкі вкраплення хмелю – звідси і часто суховатий фініш.  

Сейзон – інша справа. Сейзон – це як вийти в поле, зірвати пару напівсухих колосків, і пожувати їх. Сейзон – це витоптане табуном коней пасовище. Сейзон – це холодні ночі останніх днів літа і приємна тепла хвиля алкоголю.

Що об’єднує ці три стилі? Приблизно однаковий рівень міцності, солодкості і асоціації з осінню!

 

 

Гарбузове пиво

 

 

Перша письмова згадка про гарбузове пиво у вигляді рецепту датується 1771 роком, і деякі джерела стверджують, що м’якоть гарбуза могла замінити мало не весь солод для сусла. Але це не так важливо, коли ви тримаєте в руках бокал цього пива в холодний осінній вечір. Зазвичай гарбуз добавляють в сусло, він проходить всі етапи варіння пива і на виході надає пиву легкий профіль запечених овочів. Але іноді додають пюре на етапі бродіння. Гарбуз рідко виходить на перший план в смаку, але, безперечно, робить пиво схожим на їжу. М’яке, ситне пиво і відмінне джерело калорій.

 

 

Копчене пиво 

 

 

Копчене пиво – це досить міцне пиво з особливим смаком, який йому надає підкопчений на вогні солод. При високому рівні “копченості” може набувати характеру шинки чи бекону. Копчене пиво не має прив’язки до стилю, це скоріш загальний напрямок смаку – копчений солод можна добавляти  в любу варку любого стилю. Але зазвичай його добавляють в  більш класичні сорти. Копчене пиво – це той випадок, коли не потрібно купувати бекон чи шинку, а можна просто наповнити бокал цього пива – і поїсти, і попити. 

 

 

Янтарний ель

 

 

Янтарний ель (amber ale) майже не має відношення до крафтового буму, однак, як і багато інших умовно простих стилів, сильно збагатився за рахунок уваги з боку маленьких крафтових пивоварень. Янтарний ель – американська відповідь британським червоним елям, але з явним переважанням хмелевої складової. Колір цього пива варіюється від темно-золотого до насиченого мідного. Хмелевий профіль частіше квітковий і земляний, тому що по традиції використовуються більш класичні види хмелю. Крізь бокал такого пива добре роздивлятись на похмуре осіннє небо, сумувати за минулими теплими деньками і радіти розтікаючому всередині теплу.

Варіацій янтарного елю багато – від легких, майже літніх, до міцних імперських.

Відгуки

Коментарі 0